Наукова конференція Інституту ядерних досліджень НАНУ
8-12 квітня 2019 р.
Тези доповідей
Секція: Експериментальна ядерна фізика
9 квітня 2019 р., вівторок, 12:00
Регламент: 15+5 хв.
збудження 179Hfm2 ТА 180Hfm В (γ,γ’)-РЕАКЦІЯХ
В. О. Желтоножський, А. М. Саврасов
Інститут ядерних досліджень НАН України, Київ
Дослідження перерізів в фотоядерних реакціях найбільш повно проведено для (γ,n)- та (γ,γ´)-реакцій. Причому вважалося, що переріз останньої реакції з заселенням ізомерного стану різко знижується при відкритті (γ,n)-каналу. Проте нещодавно [1] було помічено зростання перерізу реакції 180Hf(γ,γ’)180Hfm при Егр = 20 МеВ. Тому існує значний науковий інтерес у вивченні функції збудження як вищезгаданої, так і реакції 179Hf(γ,γ’)179Hfm2 при величинах енергії вищій гігантського дипольного резонансу.
Вимірювання інтегральних перерізів проводилось методом наведеної активності на гальмівному γ-пучку ЛУЕ-40 ХФТІ НАН України для електронів з величиною енергії 55 МеВ на мішенях як природного ізотопного складу, так і збагачених 179Hf і 180Hf. Вимірювання активностей здійснювалось в окремій низькофоновій лабораторії за допомогою γ-спектрометрів, зібраних на базі HPGe-детекторів з енергетичною роздільною здатністю 1.8-2 кеВ на γ-лініях 60Co та ефективністю реєстрації 15-40% порівняно з NaI(Tl)-детектором розмірами 3”×3”. В спектрах надійно виділені γ-переходи з розпаду 179Hfm2 і 180Hfm.
Вперше виміряні інтегральні перерізи при заселенні 179Hfm2 і 180Hfm в (γ,γ’)-реакції при граничному значенні енергії гальмівних γ-квантів 55 МеВ. Моделювання гальмівного спектру проводилось в рамках програмного коду Geant4. Отримані наступні величини: σint = 2.8(10) мкбн×МеВ для реакції 179Hf(γ,γ’)179Hfm2 та σint = 7.8(23) мкбн×МеВ для реакції 180Hf(γ,γ’)180Hfm, відповідно. За результатами моделювання в рамках програмних кодів TALYS-1.9 та EMPIRE-3.2 констатується домінування нестатистичних процесів, причому TALYS-1.9 краще описує експериментальні результати.
Проводиться обговорення отриманих даних.
[1] N. A. Demekhina, A. S. Danagulyan, and G. S. Karapetyan, Phys. Atom. Nucl., 64, 1879 (2001).