Наукова конференція Інституту ядерних досліджень НАНУ
8-12 квітня 2019 р.

Тези доповідей

Секція: Фізика плазми та КТС

9 квітня 2019 р., вівторок, 14:30

Регламент: 12+3 хв.

попередня

до розкладу

наступна


 

ВПЛИВ НИЗЬКОЕНЕРГЕТИЧНИХ ІОНІВ ГЕЛІЮ НА МАТЕРІАЛИ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

 

В.В. Гладковський1, Л.М. Войтенко1, Є.Г. Костін1, Б.П. Полозов1, В.О. Петряков1, О.А. Рокицький1, О.А. Федорович1, В.М. Шевель1, О.С. Оберемок2,  О.Д. Рудь3,

С.С.  Поліщук3

 

1Інститут ядерних досліджень НАН України

2Інститут фізики напівпровідників НАН України

3Інститут металофізики НАН України

 

Матеріали традиційної ядерної енергетики використовуються також в якості першої стінки термоядерного реактора, яка в процесі роботи опромінюється іонами гелію. Тому однією з важливих задач для перспективної ядерної енергетики є дослідження змін структури поверхні матеріалів та їхньої деградація по глибині при опроміненні низько енергетичними іонами гелію.

Аналогічні дослідження актуальні і проводяться іншими авторами, наприклад в [1].

Дослідження проводились на експериментальному джерелі іонів, яке описано в роботах [2,3]. З метою уникнення пробоїв постійної напруги зміщення, яка прикладається між активним електродом і тримачем підкладки, а також радіаційних пошкоджень оброблюваних матеріалів було обрано наступний режим: струм розряду Iр = 5 А, напрузі від’ємного зміщення (без пробоїв) Uзм = 260 В. Експозиція становила 36 годин, робочий тиск в плазмохімічному реакторі P = 0,13 Тор, при напруженості магнітного поля H~ 300 Е.

Для досліджень змін хімічного складу поверхні зразків після їхнього опромінення іонами гелію було використано якісну вторинну іонну мас-спектрометрію. Методика і умови таких досліджень приведені в роботі [2]. Проводились порівняльні дослідження оброблених та необроблених зразків в діапазоні мас 1 – 250 а.о.м., а також окремих мас по глибині проникнення в зразки. Розпорошення зразків при вторинній іонній мас –спектрометрії проводилось іонами аргону з енергією 500 еВ з струмом первинних іонів 4 мА, а експозиції складали до 1200 сек.

Проведено дослідження змін поверхні після опромінення матеріалів іонами гелію мікрофотографічними методами і растровою електронною мікроскопією. Виявлено суттєві зміни оброблених іонами гелію поверхонь. Одночасно проведено кількісний рентгенолюмінесцентний аналіз поверхні матеріалів. Виявлена суттєва очистка поверхні матеріалів іонами гелію. Після опромінення поверхня з рівномірної стала острівковою.

 

 

1.      Е.А. Денисов і ін // Журнал технической физики, 2013, том 83, вып. 6, c 3.

2.      O.A. Fedorovich et all. // Problems of atomic science and technology, №4 (116), 2018. Р. 302.

3.      В.В. Гладковский і ін. // ТКЕА., № 5-6, с 39.


попередня

до розкладу

наступна