ефекти впливу передпосівного іонізуючого опромінення насіння на вміст фенольних сполук ТА ФЛАВОНОЇДІВ у ЕКСТРАКТАХ З сировинИ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН

 

C.А. Пчеловська, С.В. Літвінов, Ю.В. Шиліна, В.В. Жук, Л.В. Тонкаль, А.Г. Салівон, Д.О. Соколова

 

Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Київ, Україна

 

Відомо, що відповідь рослин на стресові чинники опосередкована синтезом та накопиченням у їх тканинах біологічно активних сполук, зокрема, фенолів та флавоноїдів [1]. Виходячи з цього була продемонстрована можливість використання передпосівного рентгенівського опромінення насіння низки лікарських рослин дозами радіації з інтервалу 5-35 Гр з метою підвищення концентрації природних антиоксидантів – флавоноїдів у етанольних екстрактах з відповідної сировини [2]. З усіх тестованих рослин найкращими джерелами біофлавоноїдів виявилися звіробій звичайний та ромашка аптечна. Рослинні феноли також виконують захисні функції в стресуючих умовах. Тому нами було вивчено питання впливу передпосівного опромінення насіння лікарських рослин ромашки аптечної, звіробою звичайного, базиліку зеленого, наперстянки пурпурової на накопичення фенолів у їх лікарській сировині. Спектрофотометрично визначали концентрацію суми флавоноїдів та фенолів у водно-етанольних екстрактах з однакових наважок. Вимірювання проводили на основі методик з використанням хлориду алюмінію (сума флавоноїдів) і реактиву Фоліна-Чокольтеу (феноли).

Отримані дані свідчать, що накопичення та екстракція флавоноїдів і фенолів з сировини рослин, вирощених з опроміненого насіння, має видову та сортову специфіку. Так, радіаційно індуковані зміни вмісту фенолів та флавоноїдів скорельовані у випадку базиліку зеленого (r = 0,58) та сорту ромашки аптечної, отриманого з Лубенської дослідної станції лікарських рослин (r = 0,65). Натомість така кореляція не спостерігається для звіробою звичайного, наперстянки пурпурової та ромашки аптечної з насіння виробника «Насіння України» («Семена Украины»). Зростання вмісту фенолів в екстрактах відмічали при застосуванні доз передпосівного опромінення 10 Гр (наперстянка пурпурова), 15 Гр (наперстянка пурпурова; ромашка з насіння Лубенської дослідної станції лікарських рослин), 20 Гр (ромашка з насіння Лубенської дослідної станції лікарських рослин), 25 Гр (наперстянка пурпурова). Передпосівне опромінення насіння не впливало на концентрацію фенолів у екстрактах з сировини базиліку зеленого та звіробою звичайного. Найбільший інтерес становлять дози, при яких одночасно зростає як вміст флавноїдів, так і фенолів, або, принаймні, спостерігається зростання вмісту однієї з вказаних груп біологічно активних речовин без зниження вмісту іншої групи. Це дози 25 Гр для наперстянки пурпурової, 20 Гр для насіння ромашки аптечної з колекції Лубенської дослідної станції лікарських рослин, 10 Гр і 35 Гр для звіробою звичайного, 15 Гр для базиліку зеленого. Оскільки підвищення синтезу флавонових сполук можна розглядати як маркер активації захисного вторинного метаболізму, то саме ці дози можуть бути використані для подальшого вивчення радіаційної стимуляції виходу фармацевтично цінних вторинних метаболітів лікарських рослин.

 

1. Kulbat K. The role of phenolic compounds in plant resistance. // Biotechnology and Food Sciences. - 2016, 80 (2). - pp. 97-108.

2. Пчеловська С.А., Літвінов С.В., Шиліна Ю.В., Листван К.В., Жук В.В., Соколова Д.О., Тонкаль Л.В., Салівон А.Г., Нестеренко О.Г. Патент на корисну модель № 129749 "Спосіб підвищення вмісту флавоноїдів у сировині лікарських рослин шляхом передпосівної радіаційної обробки насіння“.