ЗМІНИ У ПРООКСИДАНТНІЙ ТА АНТИОКСИДАНТНІЙ СИСТЕМАХ ПОСТРАДІАЦІЙНИХ ГЕНЕРАЦІЙ CLADOSPORIUM CLADOSPORIOIDES ЗА РОСТУ НА РІЗНИХ ЗА ВМІСТОМ ДЖЕРЕЛ ВУГЛЕЦЮ СЕРЕДОВИЩАХ

 

А.В. Тугай^1,2, Т.І. Тугай^2,1, В. О. Желтоножський³, М. В. Желтоножська³, Л. В. Садовніков³, Л.Б. Зелена^1,2, Н.М.Cергійчук², О. Б. Поліщук⁴

 

¹Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ, Україна

²Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», Київ, Україна

³Інститут ядерних досліджень НАН України, Київ, Україна

⁴Національний технічний університет «КПІ», Київ, Україна

 

Мікобіота є постійною і активною компонентою біогеоценозу та виконує функції регулятора переміщування радіонуклідів, зокрема, у лісових біогеоценозах Для мікроміцетів притаманна швидка зміна генерацій, що робить їх зручною моделлю для вивчення дії хронічного опромінення у низці генерацій, встановлення прямих та віддалених ефектів хронічного іонізуючого опромінення у часі.

Метою роботи було охарактеризувати дію хронічного опромінення на окисно-відновний гомеостаз пострадіаційних генерацій ґрунтових мікроміцетів Cladosporium cladosporioides у модельних умовах.

Для проведення досліджень максимально наближених до природних умов  було розроблено комбінований лабораторно−польовий підхід.

Було проведено вивчення функціонування про- та антиоксидантної систем у пострадіаційних генерацій штаму Cladosporium cladosporioides, виділеного з фонових територій та не проявляючого радіоадаптивних властивостей та штаму, виділеного з території Зони відчуження, що проявляв радіоадаптивні властивості за умов росту на різних, за вмістом джерела вуглецю, середовищах.

За умов росту на середовищі з лімітованим вмістом джерела вуглецю встановлено, що у пострадіаційних генерацій контрольного штаму C. cladosporioides суттєво (у кілька разів) підвищувався рівень малонового діальдегіду, а рівень дієнових коньюгатів у першій та третій генераціях був нижче, ніж у неопромінених генерацій.  При цьому виявлено зменшення активності СОД у всіх досліджених генераціях, і каталазної активності у першій генерації. У пострадіаційних генерацій штаму з радіоадаптивними властивостями виявлено збільшення вмісту дієнових коньюгатів у другій генерації та малонового діальдегіду у трьох пострадіаційних генераціях. Таке збільшення супроводжувалось і суттєвим підвищення СОД активності у всіх трьох досліджених генераціях, і збільшенням каталізної активності у першій та другій генераціях.

За умов росту на «багатому» (20 г/л) за джерелом вуглецю середовищі було виявлено, що вміст дієнових коньюгатів у трьох генераціях контрольного штаму змінюється більш виражено, тоді як у пострадіаційних генерацій C. cladosporioides 4 показано відносно стабільні значення вмісту дієнових коньюгатів.

У кожній наступній генерації штаму C. cladosporioides 4061 вміст МДА зменшувався майже в 3 рази, тоді як пострадіаційних генераціях штаму C. cladosporioides 4 з радіо адаптивними властивостями виявлені різноспрямовані коливання вмісту МДА – суттєве збільшення у другій і зменшення у третій генераціях.

Зазначимо, що у пострадіаційних генерацій штаму C. cladosporioides 4 з радіоадаптивними властивостями виявлена кореляція активності про- і антиоксидантної системи,  тоді як у контрольного штаму такої залежності не виявлено, спостерігали суттєве зменшення активності СОД і каталази у другій генерації і підвищення у третій.