радіологічна реабілітація нерівномірно забруднених радіонуклідами бувших сільськогосподарських угідь

 

Ю. В. Хомутінін, С.Е. Левчук, В. О. Кашпаров, М,М. Лазарєв, В.П. Процак,

В.В. Павлюченко

 

                      Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської радіології

 Національного університету біоресурсів і

природокористування України, Київ

 

Однією із найбільш актуальних і складних задач на сьогодні є повернення земель, які після аварії на ЧАЕС були віднесені до другої зони радіоактивного забруднення, у сільськогосподарське використання. Для прийняття управлінських рішень про повернення у господарське використання забруднених радіонуклідами сільськогосподарських угідь крім інформації щодо щільності їх забруднення ¹³⁷Cs, ⁹⁰Sr та ізотопами плутонію необхідна оцінка рівнів забруднення сільськогосподарської продукції, яка може бути вироблена на цих  угіддях.

Базовою інформацією  для  прогнозування концентрації активності радіонуклідів у сільськогосподарській продукції, яку планується вирощувати на даному угідді, є просторовий розподіл радіоактивного забруднення (концентрація активності радіонукліду або щільність забруднення) в його межах. Також необхідні  актуальні коефіцієнти накопичення радіонуклідів  в сільськогосподарських культурах. Для отримання коректних оцінок радіоактивне забруднення має бути представлено у вигляді карт  (масштабом не нижче 1:25000), які відображають його просторову неоднорідність.

В цій роботі концентрація активності радіонукліду у ґрунті,  коефіцієнти накопичення  розглядаються як випадкові величини, які описуються логнормальними законами розподілу ймовірностей з відомими параметрами. Варіабельність цих випадкових величин вивчалась авторами в попередні роки.  Такий ймовірнісний підхід дозволяє отримати оцінку не тільки середніх (медіанних) значень радіонуклідного забруднення продукції , а і їх довірчі границі та ризики q перевищення встановлених нормативних значень . Ця методологія була апробована на не рівномірно забруднених в результаті аварії на ЧАЕС і виведених із господарського використання полях, які розташовані в Народицькому та Поліському районах Житомирської та Київської областей, відповідно. При наявності на досліджуваному угідді градієнта забруднення,  його необхідно розбити на ділянки з рівномірним розподілом радіонуклідів, на яких щільність поверхневого забруднення знаходиться в інтервалі , де - медіана щільності поверхневого забруднення на i-тій ділянці; GSD - стандартне геометричне відхилення щільності забруднення ¹³⁷Cs на безградієнтній ділянці. Таким чином, середнє значення концентрації активності радіонукліда у врожаї буде визначатись, як сума таких величин для кожної  з рівномірно забруднених ділянок, зважених  за їх площами.

На основі ймовірнісного підходу до оцінювання  радіонуклідного забруднення угідь і продукції, яка на них виробляється, запропонований підхід обґрунтування їх повернення до господарського використання.