ОБҐРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНОЇ ПАЛИВНОЇ ДЕРЕВИНИ ІЗ ЛІСОВИХ МАСИВІВ ЖИТОМИРСЬКОЇ ТА РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ

Л. М. Отрешко, Л. В. Йощенко

Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської радіології

Національного університету біоресурсів і природокористування України

Як відомо, внаслідок аварії на ЧАЕС радіоактивного забруднення зазнали ліси у 18 областях України на площі більше 1 млн га. Найвищі рівні забруднення спостерігаються у лісових масивах Полісся. Враховуючи зацікавленість суспільства останнім часом у альтернативних джерелах енергії, зокрема печах та теплових котлах зі значним КПД, що працюють на органічних відходах (деревині), існує потреба оцінки і прогнозу радіоактивного забруднення паливної деревини із лісових масивів північного Полісся та наявності висновків про можливість її використання.

Зважаючи на рекомендації щодо проведення моніторингу та проаналізувавши попередні результати щодо радіоактивного забруднення даного виду палива у 2018 р. було продовжено роботу з оцінки рівнів забруднення паливної деревини із лісових масивів Сарнинськогоі Рокітненського районів Рівненської області та Народницького, Овруцького, Олевського, ЛугінськогоіМалинського районів Житомирської області. Усього було відібрано 38 зразків ґрунту та 95 зразків неокорованої деревининайпоширеніших лісових порід у даних регіонах. Переважно це були: сосна звичайна (33 зразки) і береза бородавчаста (31 зразок), але разом з ними до переліку відібраних зразків увійшли і інші породи (дуб (10 зразків), вільха (6 зразків) та осика (5 зразків), ялина (3 зразки), грабта ліщина (по 2 зразки), горобина, в’яз та ясен (по 1 зразку)).

У кожній точці пробовідбору за допомогою приймача GPSmap 78s (Garmin, США) встановлювались географічні координати в системі WGS84.Проби ґрунту відбиралися спеціальним циліндричним пробовідбірником діаметром 37 мм на глибину 20 см у п'яти точках методом конверта. Зразки деревини відбирали на тих же ділянках  спеціальним проростковим буром діаметром 0,5 см на висоті стовбура 1,3 м. Вміст ¹³⁷Cs визначався на високоефективному гама-спектрометрі з напівпровідниковим детектором із високочистого германію «GEM-30185» фірми «EG & ORTEC» CША, вміст ⁹⁰Sr - за активністю його дочірнього радіонукліду ⁹⁰Y на бета-спектрометрі СЕБ–01 (АКП, Україна).

Результати досліджень виявили, що питома активність ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у 30-сантиметровому шарі лісових ґрунтів складала1,5±0,5 –675±40 та 1,6±0,7 до220±26 Бк/кг відповідно. Питома активність ¹³⁷Cs у зразках деревини знаходилась у межах <1,6–690±83 Бк/кг, ⁹⁰Sr – від 5±3 до 473±37 Бк/кг. Результати виявили, що 11,6 % зразків деревини перевищують ГНПАР–2005 по ⁹⁰Sr (60 Бк/кг), по ¹³⁷Cs не відповідає даному нормативу (600 Бк/кг) лише 1,1 % зразків.Найбільша кількістьпроб деревини, що перевищувала ГНПАР–2005, фіксувалася в Овруцькому районі Житомирської області (6 зразків листяних та 3 зразки  хвойних порід).

Проведені дослідження підтвердили ймовірність одержання із радіоактивно-забруднених лісових масивів деревини, що не відповідає гігієнічному нормативу для дров паливних та паливних пучків ГНПАР–2005. Зроблено висновок, що з урахуванням сумарної питомої активності ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у досліджених зразках деревини та низької зольності даного палива, існує ймовірність отримати зольний залишок із питомою активністю понад 10 кБк/кг, що згідно з ОСПУ-2005 відповідає критерію низькоактивних радіоактивних відходів. Отримані результати доводять необхідність проведення моніторингу радіонуклідного забруднення паливної деревини та радіологічного контролю її використання на постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи територіях.

Дані дослідження виконані в рамках науково-дослідної роботи Міністерства Освіти і Науки України за реєстраційним номером 0117U002545.