розподіл РАДІОНУКЛІДІВ У ҐрунтАХ гірських ландшафтІВ Українських Карпат

 

Л. С. Пірнач¹, Г. В. Лаптєв¹, Е. С. Тодосієнко²

 

¹Український гідрометеорологічний інститут

²Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка

 

Гірські екосистеми (ГЕ) займають значну частину суходолу та являють собою найважливіший фактор формування клімату, оскільки слугують природними перешкодами при переміщенні великих повітряних мас і хмар, що несуть опади.

Гірські екосистеми відрізняються багатством флори і фауни, що в кілька разів вище, ніж на навколишній рівнині. Всі ГЕ мають низьку стійкістю і вразливість до господарського впливу людини, тому вимагають самого обережного режиму використання. Зважаючи на зазначене, моніторинг стану ГЕ, у тому числі радіоекологічний, є особливо важливим.

Дослідження провідних фахових наукових інститутів Європи показали, що відмінною особливістю гірських ландшафтів, зокрема Альп, є дуже своєрідний характер поверхневого розподілу радіонуклідів у ґрунті [1]. Вивченню цього питання для гірських масивів Українських Карпат присвячена дана робота.

Польові роботи (дозиметричні вимірювання ПЕД, відбір проб) проводилися впродовж 2016-2018 рр. у різних елементах ландшафту Чорногорського масиву (зокрема, з 15 вершин), а також масивів: Рахівські гори (Мармароси), Горгани, Свидовець.

Більшість зразків: проби торф’яного ґрунту (разом з генеруючим його мохом). Відібрано також колонки ґрунту для отримання характеристик вертикального розподілу радіонуклідів.

Аналітичні роботи виконано в лабораторії УкрГМІ. Зокрема проведено визначення гамма-випромінюючих радіонуклідів (²¹⁰Pb, ²⁴¹Am, ¹³⁷Cs, ⁴⁰K, ⁷Be) із застосуванням гамма-спектрометричного комплексу на основі HPGe детектора GMX40 (ORTEC).

На теперішній час результати проведених досліджень показують наступне:

·         рекогностировочні радіометричні оцінки гамма-фону на різних масивах Українських Карпат виявили наявність ділянок з підвищеним рівнем ПЕД, особливо в місцях де спостерігаються умови, сприятливі для накопичення снігу;

·         виявлені ділянки невеликої площі (порядку 0,1 м²), де активність ¹³⁷Cs в торф’яному ґрунті досягає 17 кБк⁄м² і в рази перевищує активність на сусідніх прилеглих ділянках;

·         найбільші концентрації ¹³⁷Cs в торф’яному ґрунті (1,3-1,4 кБк⁄кг) знайдені в межах водорозділів східної частини Чорногорського масиву. При цьому високі значення зафіксовані не тільки в альпійській зоні, але й в зоні лісу (близько 1300 м н. р. м.);

·         дослідження вмісту ¹³⁷Cs у зразках торф’яного ґрунту, відібраного в різних місцях, показали, що вплив поглинаючих властивостей сорбуючого субстрату може домінувати над впливом акумулятивних властивостей рельєфу: високі і подібні показники (понад 1 кБк/кг) знайдені і в котлованах, і на вершинах, і на вертикальних поверхнях.

В роботі обговорюються можливі причини неоднорідності розподілу радіонуклідів в умовах гірського ландшафту й особливості поглинання ¹³⁷Cs торф’яним ґрунтом.

 

1.         Pourcelot L., Louvat D., Gauthier-Lafaye F., Stille P. Formation of radioactivity enriched soils in mountain areas. J. Environ. Radioactivity, №68, 2003, P. 215-233.