Радіоекологічний моніторинг та радіаційне картування довкілля

Сватюк Н.І.¹, Маслюк В.Т.¹, Симканич О.І.² , Сухарев С.М²

¹ Інститут електронної фізики НАН України, Ужгород

² ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород

 

Радіохімія земної кори та об’єктів довкілля визначаються хімічними елементами, ізотопи яких є продуктами розпаду обмеженого числа природних рядів як ²³²Th, ^235,238U. Предметом радіологічного моніторингу є ізотопний склад зразків, який також може слугувати індикатором стану довкілля. В залежності від форм перебування радіонуклідів у довкіллі, визначається їхня рухливість, а отже, потенційний вплив на живі організми. При забрудненні радіоактивною речовиною відбувається міграція та послідовна акумуляція радіонуклідів на найбільш уразливі ланки екосистеми. Тому вивчення процесів перерозподілу та інтенсивності міграції даних сполук, у навколишньому природному середовищі, дає можливість оцінити ступінь цього впливу.

 Проведення радіологічного моніторингу природно-заповідних територій є базою для встановлення нормативів стану об’єктів навколишнього природного середовища, що дозволяє врахувати особливості геології та геохімії досліджуваних територій, впливу кліматичних та інших умов на формування природного фону.

Досліджувалися національні природні парки (НПП) «Ужанський», «Зачарований край», водно-болотне угіддя (ВБУ) «Чорне Багно» та Іхтіологічний заказник «Рі́ка». Так, НПП «Ужанський», відноситься до гірського та передгірського ареалу, НПП «Зачарований край», разом з ВБУ «Чорне Багно» та Іхтіологічним заказником «Рі́ка» – оліготрофне сфагнове болото, відповідно, до передгірського і низинного. Вибір моніторингу заповідних територій зумовлений, по-перше, необхідністю наявності достатніх, за площею, природно-заповідних об’єктів, які зазнали і зазнають мінімального антропогенного впливу. Біосферні заповідники відповідають таким вимогам, тому що вони віддалені від джерел антропогенного впливу. Мова йде також, про окремі природні заповідники й національні природні парки (НПП). По-друге наявні аномальні радіаційні поля природного походження утворюються у випадку збагачення деяких типів гірських порід ураном, торієм, на родовищах радіоактивних елементів у різних породах, при внесенні урану, радію, радону в поверхневі та підземні води, геологічне середовище По-третє, раціональністю вибору критеріїв фонового моніторингу, який враховує як значимість, цих параметрів для біоти, так і поширеність окремих речовин у природі, їх міграцію у довкіллі та наявність потенційних джерел антропогенного надходження.

У нашому дослідженні застосовані сучасні фізичні, фізико-хімічні, методи картографування, кластерний аналіз, тощо.

Результати досліджень дозволили отримати базу даних стандартів вмісту ГАН природного і техногенного походження заповідних територій, Закарпаття, які складають основу радіаційного картування довкілля, що є достатньою умовою для оцінки вмісту радону/торону, що вкрай важливо для визначення екологічного стану території.

Проведення картування досліджуваної території дозволяє не тільки унаочнити дані моніторингових досліджень, але і виявити територіальні аномалії розподілу ГАН, а також прогнозування майбутнього стану досліджуваних об’єктів і прилеглих територій.