Наукова конференція Інституту ядерних досліджень НАНУ
8-12 квітня 2019 р.
Тези доповідей
Секція: Стендові доповіді
11 квітня 2019 р., четвер, С11
Регламент: стендова доповідь
Оцінка радіоактивного забруднення повітря внаслідок лісової пожежі в Чорнобильскій зоні відчуження 5-8 червня 2018 р.
М.М. Талерко, Т.Д. Лев, В.О. Кашпур, Г.Г. Кузьменко
Інститут проблем безпеки АЕС НАН України
В період з 5 по 8 червня 2018 року на території 10-кілометрової зони ЧАЕС сталося загоряння декількох ділянок трави та лісу. Найбільш інтенсивними були пожежі на двох лісових ділянках, розташованих в районі СВЯП-2. Для оцінки їх наслідків було використано комплекс моделей ІПБ АЕС, який включає:1) мезомасштабну модель прогнозу погоди WRF для розрахунків полів метеорологічних величин, що визначають розповсюдження радіонуклідів в повітрі; 2) модель формування конвективного струменю над площею пожежі – для оцінок максимальної висоти підйому радіонуклідів в атмосфері на початковій стадії їх перенесення; 3) лагранжово-ейлерову дифузійну модель атмосферного перенесення радіонуклідів та їх осадження на підстильну поверхню LEDI – для розрахунків розповсюдження радіоактивних продуктів горіння над відстані до 100 км.
Для оцінки запасів активності на 2-х вигорівших ділянках лісу було проведено пробовідбір зразків лісової підстилки та верхного шару грунту. За даними вимірювань 14-ти проб середнє значення щільності забруднення поверхні цезієм-137 склало близько 2850 кБк/м2 (пр варіабельності їх значень від 1000 до 5400 кБк/м2). Значення потужності експозиційної дози на вигорівших ділянках варіюють від 0.245 до 0.845 мР/год на висоті 1 м над поверхнею землі.
При моделюванні, згідно з даними попередніх досліджень, частка активності, що підіймається повітря при горінні лісової ділянки, задавалася рівною 5% від загального запасу. Оцінка висоти підйому димового струменю, що сформувався над територією пожежі, склала близько 300-500 м (в залежності від метеоумов протягом періоду горіння). Розраховано поля миттєвої та інтегральної (за весь період пожежі) об’ємної активності 137Cs в приземному повітрі (див. малюнок), щільності випадінь на земну поверхню, а також величин доз зовнішнього та внутрішнього (за рахунок інгаляційного надходження) опромінення людей в зоні впливу радіоактивного струменю.
Згідно
розрахункам, максимальне значення активності 137Cs (осередненої за
період 1 год.) в приземному повітрі для Києва досягало 0.82 мБк/м3 в
23 год. 05.06 та 1.22 мБк/м3 в 02 год. 07.06.2018 р. Для Чорнобиля
максимальні розрахункові значення активності 137Cs в повітрі склали близько
10 мБк/м3 (в другій половині доби 05.06 та о 18 год., коли напрямок
перенесення радіоактивних аерозолів був спрямований на місто), а для Дитяток – вони
могли досягати до 1 мБк/м3.
Отримані результати в цілому узгоджуються з даними вимірювань активності цезію-137 в повітрі, що проводились мережей постів АСКРО ДП «Екоцентр», а також даними пробовідбору повітря в с. Міла (результати ДНТЦ ЯРБ).
Розрахункові значення інтегральної концентрації 137Cs
в повітрі (Бк*с/м3) за період 5 - 8.06.2018.