Лабораторія ядерної електроніки та інформаційних технологій

    Історія лабораторії розпочинається з невеликого наукового колективу у складі Інституту фізики АН УРСР, який у 1947 - 1951 рр. очолював акад. АН СРСР Олександр Олександрович Харкевич. З 1952 р. лабораторією ядерної електроніки керував д.т.н., проф. Рафаїл Гецелевич Офенгенден. У 1965 р. лабораторію перетворено у відділ ядерної електроніки, а в 1970 р. відділ переведено до новоствореного ІЯД АН УРСР. З 1996 р. відділ очолює д.т.н. Анатолій Петрович Войтер.

О. О. Харкевич	Р. Г. Офенгенден	А. П. Войтер

   У 2016 р. відділ реорганізовано в лабораторію ядерної електроніки та інформаційних технологій у складі відділу ядерних реакцій.
   Спочатку основні дослідження проводилися в галузі магнітного запису безперервних і дискретних сигналів. Найбільш вагомий результат цих робіт – створення першого тридорожного магнітофону, ряду спеціалізованих запам’ятовуючих пристроїв, а також пам’яті на магнітному барабані для першої в країні обчислювальної машини МЕСМ.

   Надалі для проведення багатовимірних експериментів на ядерно-фізичних установках інституту було розроблено нові методи побудови спеціалізованих ЕОМ із жорсткою програмою. Ці машини, що отримали назву «аналізатори імпульсів», призначалися для вимірювання в реальному масштабі часу багатовимірних розподілів, тобто реєстрації і сортування інформації по безлічі (до мільйона) каналів. На основі цих методів у відділі було створено ряд аналізаторів електричних імпульсів. Міжнародне визнання у вигляді золотих медалей на міжнародних виставках у Брно і Лейпцигу отримав асоціативний мільйонноканальний аналізатор АІМА-106.
   З 1970 р. у відділі проводились роботи по створенню вимірювально-обчислювальних систем на базі універсальних ЕОМ, у тому числі розроблялися пристрої ядерної електроніки для формування вимірювального тракту і його зв’язку з машиною, а також спеціалізоване програмне забезпечення для накопичення вимірювальних даних та їх обробки. Цей етап почався з використання промислової ЕОМ БЕСМ-4 та розроблених у відділі модулів у стандарті ВИШНЯ і був завершений у кінці 1980-х років створенням автоматизованих систем багатопараметричного аналізу даних на основі СМ ЕОМ і магістрально-модульних систем блоків ядерної електроніки в стандарті КАМАК.

Сьогоднішній етап у роботі лабораторії пов’язаний зі створенням методів, засобів і комплексів автоматизації ядерно-фізичних досліджень на основі використання персональних комп’ютерів, сучасної елементної бази, комп’ютерних мереж і нових інформаційних технологій.

    Основні напрямки досліджень:
   дослідження та розробка методів і засобів збору, накопичення та аналізу даних ядерно-фізичних експериментів;
   розробка пристроїв ядерної електроніки та створення на їхній
   основі систем для автоматизації експериментальних досліджень на ядерно-фізичних установках інституту;
   розробка спеціалізованого програмного забезпечення для автоматизованих систем ядерно-фізичних експериментів;
   розробка програмного забезпечення для обробки даних та теоретичних розрахунків в ядерній фізиці;
   дослідження, розробка та аналіз методів і засобів підвищення ефективності роботи комп’ютерних мереж;
   науково-технічне забезпечення експериментальних та прикладних робіт на ядерно-фізичних установках інституту;
   розвиток та експлуатація локальної комп’ютерної мережі інституту.

Співробітники лабораторії, 2019 р. Сидять зліва направо: О.М. Соколов, М.І. Доронін, В.Г. Савчук, А.Г. Березовський, О.М. Семенюк. Стоять зліва направо: А.П. Войтер, І.О. Мазний, О.М. Мофа, О.М. Ковальов, О.О. Гаврилов

   Основні наукові досягнення.
   Розроблено нові пристрої ядерної електроніки на основі сучасної технологічної та елементної бази, у тому числі спектрометричні підсилювачі, спектрометричні АЦП, блоки збігів, блоки кодування часових інтервалів, мультиплексори та ін.
   Створено автоматизовані вимірювальні системи нового покоління, зокрема для багатопараметричних кореляційних вимірювань на циклотронах У-240 та У-120, для поляризаційних експериментів, для дослідження орієнтованих залежностей проходження іонів через тонкі монокристали на тандемному прискорювачі ЕГП-10, для нейтронних досліджень на дослідницькому ядерному реакторі ВВР-М та об’єкті «Укриття» для вимірювань нейтронних параметрів підкритичних ядерних матеріалів.
   Розроблено програми для розрахунку реакцій з екзотичними та гіперядрами для аналізу томографічних даних для моделей об’єктів «Укриття-1» та «Укриття-2».
   Створено локальну комп’ютерну мережу інституту (у тому числі її сегменти на вимірювальних центрах ядерно-фізичних установок) в якості інформаційного середовища для ядерно-фізичних досліджень.
   Розвинуто теорію комп’ютерних радіомереж шляхом розробки нових методів і засобів покращення основних параметрів їхнього
функціонування та забезпечення адаптації до динаміки системних параметрів при конкурентному доступі до радіоканалу.

   Список найбільш важливих публікацій лабораторії.

• С.Г. Бунин, А.П. Войтер, М.Е. Ильченко, В.А. Романюк. Самоорганизующиеся радиосети со сверхширокополосными сигналами (К.: Наук. думка, 2012) 444 с.
• М.Е. Ильченко, С.Г. Бунин, А.П. Войтер. Сотовые радиосети с коммутацией пакетов (К.: Наук. думка, 2003) 266 с.
• С.Г. Бунин, А.П. Войтер. Вычислительные сети с пакетной радиосвязью (К.: Техніка, 1989) 223 с.
• А.П. Войтер, М.І. Доронін, О.М. Ковальов, І.О. Мазний. Вимірювальна система з гнучкою архітектурою для дослідження ядерних реакцій. Ядерна фізика та енергетика 20(2) (2019) 187.
• А.М. Соколов. Учет аппаратной функции при регистрации опытных данных: особенности выбора параметра регуляризации по критерию l?кривой при деконволюции спектра. Ядерна фізика та енергетика 20(1) (2019) 96.
• А.П. Войтер, М.І. Доронін, О.М. Ковальов, І.О. Мазний. Тестер для спектрометричних АЦП. Ядерна фізика та енергетика 19(1) (2018) 74.
• А.П. Войтер Эффективность адаптивного управления длиной пакетов в радиосетях передачи данных. Управляющие системы и машины 2 (2018) 80.
• А.П. Войтер Оптимізація довжини пакетів даних в адаптивних радіомережах. Наук. вісті Нац. техн. ун-ту України «КПІ» 5 (2017) 7.
• А.П. Войтер, М.И. Доронин, А.Н. Ковалев, А.А. Гаврилов. Восьмиканальный спектрометрический АЦП с программируемой логикой. Ядерна фізика та енергетика 17(1) (2016) 86.
• А.П. Войтер МАС уровень сверхширокополосных импульсных радиосетей. Управляющие системы и машины 3 (2014) 87.
• А.П. Войтер. Комплексний аналіз ефективної швидкості передачі в адаптивних пакетних радіомережах. Наук. вісті Нац. техн. ун-ту України «КПІ» 6 (2013) 7.
• А.П. Войтер. Вплив стратегій управління довжиною пакетів на ефективність МАС рівня пакетних радіомереж. Наук. вісті Нац. техн.
  ун-ту України «КПІ» 6 (2012) 7.
• А.П. Войтер, О.О. Грицай, М.І. Доронін, В.А. Лібман, І.О. Мазний, О.М. Ковальов. Аналізатор для експериментів на фільтрованих пучках нейтронів. Ядерна фізика та енергетика 3(12) (2011) 294.
• А.П. Войтер, В.І. Слісенко, М.І. Доронін, І.О. Мазний, О.А. Василь­кевич, В.В. Голік, О.М. Ковальов, В.І. Копачов, В.Г. Савчук. Багатоканальний аналізатор для нейтронного спектрометра за часом прольоту. Ядерна фізика та енергетика 1(11) (2010) 90.
• A.M. Sokolov. S-method for event localization in anger type gamma camera. Yaderna Fizyka ta Energetyka (Nucl. Phys. At. Energy) 2(11) (2010) 209.