|
В. М. Макаровський |
Дослідницький ядерний реактор ВВР-М
| На засіданні Колегії Державної інспекції ядерного регулювання України 29.12.2014 року за результатами державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки матеріалів, що обґрунтовують безпеку подальшої експлуатації дослідницького ядерного реактора ВВР-М, та комплексного інспекційного обстеження готовності ІЯД НАН України до здійснення діяльності з експлуатації дослідницького ядерного реактора ВВР-М, було прийнято позитивне рішення щодо можливості подальшої експлуатації дослідницького ядерного реактора ВВР-М до 31.12.2023 року. |
|
В. М. Макаровський |
Роботою дослідницького ядерного реактора ВВР-М з 2000 р. керує головний інженер Володимир Миколайович Макаровський.
Дослідницький ядерний реактор ВВР-М (далі – реактор) було введено в експлуатацію 12 лютого 1960 р. З 1959 по 2000 р. головними інженерами реактора були: Ілля Федорович Барчук, Дмитро Тихонович Пилипець, Володимир Сергійович Карасьов, Юрій Арсентійович Цибулько, Іван Григорович Сисевич, Анатолій Леонідович Кирилюк, Віктор Іванович Остапенко, Олексій Геннадійович Д’яков, Михайло Власович Лисенко.
Реактор використовується як потужне джерело нейтронів для проведення фундаментальних і прикладних досліджень у різних галузях науки і техніки.
Надійність роботи реактора забезпечується його конструкцією, професійною експлуатацією обладнання та систем, постійним оновленням та модернізацією обладнання.
З метою підвищення безпеки експлуатації обладнання і систем реактора за останні роки було виконано багато робіт, у тому числі:
замінено теплообмінники і частину спеціальної вентиляції;
створено систему безперервного контролю радіонуклідів у теплоносії 1-го контуру реактора, систему поводження з відпрацьованим ядерним паливом реактора, що значно підвищило радіаційну безпеку експлуатації цієї системи;
створено надчутливий імпульсний канал вимірювання та контролю нейтронного потоку;
уведено в експлуатацію нову систему фізичного захисту реактора, додаткове джерело аварійного електроживлення дизель-електростанції;
впроваджено сучасну систему радіаційного контролю автотранспорту при виїзді з території реактора та інституту;
виконано додаткові розрахунки на сейсмостійкість та міцність корпусу реактора.
За результати виконаних робіт було отримано ліцензію на експлуатацію реактора.
|
|
Основні характеристики реактора |
|
Номінальна потужність, МВт |
10 |
Протягом всієї експлуатації дослідницького ядерного реактора проводиться систематичний радіаційний контроль за його впливом на навколишнє природне середовище. Отримані результати радіаційного моніторингу свідчать, що за всі роки експлуатації реактора рівні забруднення об’єктів радіаційного контролю не перевищували характерні для Києва рівні й були значно нижчими від допустимих рівнів, регламентованих діючими в Україні нормативними документами, а отже, і не являють собою загрозу для населення міста.
|
Заступники головного інженера реактора (зліва направо) |
|
Завідувачі служб реактора. Зліва направо стоять: В. В. Давиденко, Т. Г. Луданова, О. П. Волох, І. А. Хомич, О. Г. Д’яков; зліва направо сидять: Є. Д. Луференко, Т. В. Єсаулкова, Н. К. Жирова |
|
О. Ф. Рудик |
Провідного інженера відділу дослідницького ядерного реактора О. Ф. Рудика відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки (2006), а завідувача відділу В. І. Слісенка – Грамотою Верховної Ради України, чотирма Почесними грамотами Президії НАН України, премією імені О. І. Лейпунського, званням «Почесного працівника атомної енергетики України» та Почесною відзнакою «15 років ДП НАЕК «Енергоатом»».
Співробітники відділу брали активну участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
У науково-дослідних роботах і розробках технологій на реакторі спільно з відділами ІЯД брали участь установи НАН України: Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», Інститут геохімії навколишнього середовища, Інститут прикладної фізики, Інститут теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова, Інститут фізики напівпровідників імені В. Є. Лашкарьова, Інститут металофізики імені Г. В. Курдюмова, Інститут електронної фізики, Інститут колоїдної хімії та хімії води, Інститут хімії високомолекулярних сполук, Інститут загальної та неорганічної хімії, Інститут хімії поверхні, Інститут ботаніки, Інститут клітинної біології та генної інженерії, Інститут молекулярної біології та генетики, Інститут гідробіології, Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення; вищі навчальні заклади України: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Одеський національний політехнічний інститут; представники НАЕК «Енергоатом», Кіровоградського НВП «Радій»; закордонні організації: ОІЯД (Дубна, Росія), Мюнхенський технічний університет (Німеччина), ЦЕРН, Інститут ядерної фізики (Падуя, Італія), Масачусетський інститут технології, Міністерство енергетики США, Вашингтонський університет (США), Інститут трансуранових елементів (Євросоюз), Інститут ядерної фізики АН Республіки Узбекистан.
Співробітниками відділу зареєстровано такі патенти України:
