Наукова конференція Інституту ядерних досліджень НАНУ
8-12 квітня 2019 р.

Тези доповідей

Секція: Теоретична ядерна фізика

11 квітня 2019 р., четвер, 11:20

Регламент: 15+5 хв.

попередня

до розкладу

наступна


ПРО РОЛЬ ФОРМ-ФАКТОРІВ ЯДЕР У ДИФРАКЦІЙНОМУ РОЗЩЕПЛЕННІ ДЕЙТРОНІВ

 

В. В. Давидовський, А. Д. Фурса

 

Інститут ядерних досліджень НАН України

 

Виконано побудову форм-факторів  розподілу заряду в ядрах різної ваги з метою дослідження їх впливу на структуру і форму спектрів протонів, які виникають в реакції (d,pn) в ядерно-кулоновому полі ядер [1]. Для цього використано різні моделі розподілів заряду. Для найлегших і легких ядер була взята оболонкова модель з потенціалом гармонічного осцилятора, яка дозволяє у явному вигляді побудувати розподіли заряду відповідно до заповнення ядерних оболонок протонами з урахуванням принципу Паулі. Для середніх і важких ядер обрано дві моделі Хелма: однорідно-гаусову і однорідно-однорідну, в яких припускається, що в середині ядра існує область, де густина заряду майже постійна і лише на границі є вузька область, в якій вона різко спадає до нуля. Така поведінка аналогічна розподілу Фермі, але значно простіша. Ці форм-фактори поряд з іншими величинами визначають амплітуду кулонового розвалу дейтрона і відіграють важливу роль у формуванні величини і поведінки енергетичних спектрів протонів та кореляційних спектрів продуктів, що виникають в реакції (d,pn). Так для геометрії розглянутого експерименту (рисунок праворуч [1]) передачі імпульсу  повздовжні, малі і мало змінюються на протязі всього енергетичного спектра (верхня крива на рисунку зліва). Для інших ненульових кутів вильоту продуктів (нижні криві)  також практично постійний і грає роль редукційного фактора. У разі довільної геометрії (середній малюнок)  може бути великим і мінливим на протязі протонного спектра, так що змінює не тільки величину, а й форму спектра.

 

1. В.В.Давидовский, А.Д.Фурса. Энергетические спектры протонов в дифракционном расщеплении дейтронов ядрами 12C и 40Ca при средних энергиях. // Ядерна фізика та енергетика. – 2016. – Т. 17, № 2. – С. 111-121.


попередня

до розкладу

наступна