Патологія сітчастої оболонки ОКА У ВІДДАЛЕНОМУ ПЕРІОДІ ПІСЛЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ – ПИТАННЯ ЕКСПЕРТИЗИ І ЛІКУВАННЯ

 

П. А. Федірко¹, Т. Ф. Бабенко¹, О. О.  Колосинська, Р. Ю. Дорічевська¹, Н. А. Гарькава²

 

¹ Інститут радіаційної гігієни і епідеміології  ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», Київ, Україна

²Державний заклад «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

 

 

 

Реалізація віддалених ефектів впливу іонізуючого випромінювання на тлі збільшення віку потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи значно ускладнює експертизу зв’язку захворюваності і інвалідності з дією радіаційних факторів Чорнобильської катастрофи. Поява патологічних зміни судин ока, надзвичайно поширених серед учасників аварійних робіт і мешканців радіаційно забруднених територій, в значній мірі  передує розвиткові системної патології кровообігу, тому їх вивчення надзвичайно важливе для експертизи стану здоров’я у потерпілих внаслідок радіаційних катастроф. Водночас порушення гемомікроциркуляції в тканинах ока – важливий чинник розвитку вікової макулярної дегенерації і інших дистрофічних станів сітківки.

Матеріали і методи. Проведено обстеження 287 осіб, опромінених внаслідок Чорнобильської катастрофи. Обстеження включало всі основні  сучасні методи дослідження (візометрію, тонометрію, периметрію, рефрактометрію, фотографування на фундус-камері в стандартних умовах). Стан мікроциркуляції вивчався шляхом біомікроскопії судин бульбарної кон’юнктиви. Оцінювали калібр мікросудин, їх хід, звивистість, артеріально-енозне співвідношення, кількість функціонуючих капілярів, розміри безсудинних ділянок, швидкість і характер кровоплину, ступінь прозорості фону, наявність венозних сакуляцій, мікроаневризм, периваскулярного набряку, геморагій, сладж-феномену.

Результати дослідження. В обстеженій групі діагноз ангіопатії сітківки був найбільш поширеною патологією – його встановлено в 100 % випадків, а подальші патологічні зміни судинного річища, характерні для ангісклерозу сітківки, виявлені у 13,24 % з цих пацієнтів. Значним був ступінь мікроциркуляторних порушень в кон’юнктиві. Паралельно зі змінами судин сітківки, судинні мікроциркуляторні зміни спостерігались в усіх пацієнтів, вони проявлялися підвищеною звивистістю венул, судинними петлями, нерівномірністю калібру. У більшості хворих спостерігалися зміни артеріол. Виявлялися також уповільнення кровоплину по венулах і капілярах, агрегації еритроцитів, сладж-феномен у  венулах, а в багатьох випадках і в капілярах. Кореляційний аналіз засвідчив наявність зв’язку між змінами судин сітківки, порушеннями мікроциркуляції і розвитком системної патології кровообігу, тому оцінка стану судин сітчастої оболонки, стану мікроциркуляції важлива для експертизи стану здоров’я у осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання.

На тлі значного порушення гемомікроциркуляції також часто зустрічалась дистрофічна патологія сітчастої оболонки. Поширеність вікової макулярної дегенерації становила 42,51 %, дегенеративні зміни сітківки за межами макулярної зони виявлено у 6,9 % оглянутих. Значна поширеність вікової макулярної дегенерації на тлі гемоциркуляторних порушень обумовила необхідність корекції раніше розроблених схем лікування; пацієнтам (при відсутності макулярного набряку) призначали курс лікування: лютеїн, зеаксантин, і вітаміну D, антиоксидант ресвератрол, про потребі – ноотропні препарати.

Таким чином, патологія судин сітківки у віддаленому періоді після радіаційного впливу виявилась найбільш поширеною патологією ока. Вивчення стану судин сітківки, мікроциркуляції важлива для експертизи стану здоров’я у осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання.