РАДІОМОДИФІКУЮЧИЙ ВПЛИВ ПОЛІМІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ НА ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ КЛІТИН ЛІНІЇ L₉₂₉ ЗА ПОЄДНАНОЇ ДІЇ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ ТА ІОНІВ МІДІ.

Д. Д. Гапєєнко

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», Київ

Важливою екологічною проблемою сьогодення є використання хімічних речовин та джерел іонізуючого випромінювання(ІВ) в різних галузях промисловості, медицини та науці.

Експериментальне дослідження клітинних реакцій показало, що інкубація клітин з іонами міді в різних концентраціях викликала зміни їх морфофункціональних характеристик. Встановлено, що при збільшенні концентрації іонів міді (за винятком концентрації 1,00 мкМ/л) щільність клітинної популяції та мітотичний індекс зменшувались, а кількість гігантських полікаріоцитів статистично вірогідно (р ≤ 0,05) збільшувалась до 195 ‰ у порівнянні з контрольними показниками (17 ‰). Збільшення кількості клітин за концентрації міді в поживному середовищі до 1,00 мкМ/л може свідчити про особливість впливу цієї концентрації на мітотичну активність та метаболізм клітин. Дослідження впливу іонів міді у діапазоні концентрацій від 0,01 до 10,00 мкМ/л на кінетику росту, проліферативну та мітотичну активність клітин, опромінених іонізуючим випромінюванням дозволило встановити полімодальний характер змін радіогенних клітинних реакцій. Комплексне експериментальне дослідження поєднаного впливу іонізуючого випромінювання в дозах 0,5 Гр, 5,0 Гр та 10,0 Гр, іонів міді в концентраціях 0,01 – 10,00 мкМ/л у тест-системі культури клітин, встановлено характер та особливості поєднаної їх дії та виявлено можливість мінімізації негативних ефектів полімінеральними комплексами природного походження. Інкубація клітин з полімінеральними речовинами (ПМР) природнього походження призвела до істотного зменшення цитотоксичності іонів міді в різних концентраціях. Додавання ПМР «Мінерол» та «Бента» до опромінених в середньо- та сублетальній дозах (5,0 та 10,0 Гр) культур клітин в присутності іонів міді призводить до підвищення мітотичної активності клітин на тлі низької кількості клітин та значної кількості полікаріоцитів, що вказує на домінуючий вплив на клітини іонізуючого випромінювання.

За літературними даними та результатами експериментальних досліджень радіомодифікуючого і антитоксичного впливу полімінеральних речовин природного походження можна рекомендувати їх як профілактичний засіб для зменшення негативних ефектів, які виникають за поєднаної дії радіації та ксенобіотиків.

 

1.        Віддалені радіобіологічні ефекти у лабораторних тварин та їх нащадків за тривалого їх перебування в зоні відчуження Чорнобильської АЕС / Я. І. Серкіз [та ін.] // Медичні наслідки аварії на ЧАЕС за ред. О.Ф. Возіанова, В.Г. Бебешка, Д.А. Базики. – Київ: ДІА, 2007. – С. 644–677.

2.      Ercal N. Toxic metals and oxidative stress part I: mechanisms involved in metal-induced oxidative damage / N. Ercal, H. Gurer-Orhan, N. Aykin-Burns // Curr. Top. Med. Chem. – 2001. – Vol. 1, № 6. – P. 529 – 539.