ГОСТРІ ЛІМФОБЛАСТНІ І МІЄЛОЇДНІ ЛЕЙКОЗИ У ОСІБ-РОВЕСНИКІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС В ПІСЛЯЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ ПЕРІОД

 

С.В. Коваль, Н.К. Родіонова, Т.С. Іванівська, Л.М. Скляренко

 

¹ Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України, Київ, Україна

² Інститут ядерних досліджень НАН України, Київ, Україна

 

Здійснений аналіз форм гострих лейкозів (ГЛ) уосіб, що є ровесниками аварії на ЧАЕС (яким було від 0 до 4років у 1986 році) для виявлення можливого радіогенного впливу, який мав місце в момент і протягом років після Чорнобильської аварії.Ця вікова група умовно визначена як «критична» щодо впливу радіоактивного опромінення, враховуючи, що в цей віковий період відбувається фізіологічне переключення гемопоезу з лімфоїдного на мієлоїдний тип кровотворення і міграція стовбурових клітин по органам гемопоезу.

Аналіз здійснений в певні п`ятирічні періоди (1996-2000рр., 2001-2005рр., 2006-2010рр., 2011-2015рр.) у 468 осіб (чоловіків і жінок) «критичної» групи і у 397 осіб відповідної «контрольної»групи, визначеній з урахуванням віку на момент дослідження. Виявлено, що впродовж 1996-2000рр. у осіб чоловічої і жіночої статі, що належали до «критичної» і «контрольної» групсеред форм ГЛ гострі лімфобластні лейкози (ГЛЛ) значно переважали над гострими мієлобластними лейкозами (ГМЛ), що пояснюється закономірним розподілом форм ГЛ в цей часово-віковий період з переважанням ГЛЛ (ровесникам аварії в цей період було від 10 до 18 років). Протягом наступних досліджених п`ятирічок (2001-2005рр, 2006-2010рр., 2011-2015рр.) ми відмітили ріст питомої ГМЛ у чоловіків «критичної» вікової групи з 29% до 48%, але загалом спостерігається переважання в структурі ГЛ ГЛЛ (до 52%). Інша тенденція простежується у жінок «критичної» групи: частота ГМЛ зросла з 26% до 67%, частота ГЛЛ – зменшилась з 74% до 33%. Подібні тенденції виявлені і у відповідних «контрольних» групах хворих різної статі.

Хоча з роками відносна кількість випадків ГЛЛ у осіб, що належали до наймолодшої на момент аварії на ЧАЕС вікової групи, могла бути прогнозовано більш низькою, враховуючи віковий розподіл форм ГЛ у дорослих осіб з переважанням у останніх ГМЛ, ми відмітили різні тенденції у осіб різної статі. Більша частка ГЛЛ в загальній структурі ГЛ у чоловіківз роками може бути пов`язана із загальним ростом онкогематологічної патології, в основі розвитку якої лежить ураження лімфоїдних клітин на різних стадіях диференціювання. Одночасно спостерігається значний ріст захворювань із зрілих лімфоїдних клітин, включаючи неходжкінськізлоякісні лімфоми і хронічний лімфолейкоз.Більша частка ГМЛ в структурі ГЛ у жінок-ровесників аварії може свідчити про ураження стовбурових гемопоетичних клітин і клітин-попередників мієлопоезу, що обумовлює розвиток хронічного мієлолейкозу та інших форм мієлопроліферативних новоутворень, частота яких у жінок в післячорнобильский період, за деякими оцінками, є вищою, ніж у чоловіків.