Стан пилопригнічуючого полімерного покриття

всередині об’єкту «Укриття»

 

Д. О. Муляр, М. І. Павлюченко, А.О. Дорошенко

 

Інстиут проблем безпеки АЕС НАН України, вул. Кірова, 36а, Чорнобиль, 07270, Україна

 

Радіоактивні аерозолі є одним з найбільш небезпечних факторів радіаційного забруднення, яке здатне до міграції в атмосфері на великі території. Ефективним заходом подолання їх впливу є пилопригнічення.

Оцінка стану захисного полімерного покриття в підпокрівельному просторі (ПП) об’єкту «Укриття» (ОУ) виконується наступними методами: пошуком та встановленням залежності активності аерозолів від часу по результатам моніторингу («організованих» викидів, викидів через технологічні люки легкої покрівлі ОУ, об’ємної активності, поверхневого забруднення та випадінь в ПП ОУ); відбором зразків-свідків з подальшими лабораторними випробуваннями відповідно до Стандарту підприємства [1].

Нанесення пилопригнічувальних сумішей (кількість розпилених розчинів на сьогоднішній день становить більше 1100 тон) на поверхню «розвалу» 4-го блоку ЧАЕС почалося у 1989 році системами пилопригнічення, які в подальшому були модернізовані (збільшені площі зрошення до 70 % ПП ОУ).

Стан захисної плівки поверхні зразків-свідків, який досліджений згідно [1] характеризується мінімальними пошкодженнями без помітних слідів деструкції і відшарування, а виявлені дрібні дефекти не знижують його захисних властивостей, на досліджених зразках полімерна плівка покриває 100% площі.

Ефективність застосування полімерного покриття підтверджуються дослідженнями викидів радіоактивного аерозолю, зокрема, за час промислової експлуатації (з 2006 р.) модернізованої системи пилопригнічення (МСПП) середня швидкість річних викидів через технологічні люки легкої покрівлі ОУ знизилась майже в 5 разів [2]. Дослідження «організованих» викидів, об’ємної активності, поверхневого забруднення та випадінь в ПП ОУ та їх прогнозні показники також підтверджують тенденцію до зниження викидів радіоактивних аерозолів.

Оцінка стану полімерного покриття в ПП ОУ необхідна для оптимізації графіків проведення пилопригнічуючих заходів, їхньої економічної обгрунтованості. Крім того необхідно враховувати, що збільшується товщина самої плівки, в також заходи пилопригнічення супроводжуються збільшенням кількості рідини на ОУ, а це в свою чергу може негативно впливати на радіаційну безпеку об’єкту.

При поточній експлуатації ОУ і без змін його стану заходи з пилепригнічення у 2019 році проводити не рекомендовано, так як стан захисного полімерного покриття в ПП ОУ задовільний і воно виконує свої функції. В подальшому необхідно продовжувати моніторинг параметрів радіоактивних аерозолів ОУ, та здійснювати роботи по оцінці стану захисного покриття в ПП та міжконтрфорсному просторах Нового безпечного конфайнменту ОУ.

Важливе значення має технічне вдосконалення та переоснащення діючих систем пилопригнічення. Період до перетворення ОУ на екологічно безпечну систему буде супроводжуватися пилоутворюючими процесами, саме тому раціональні заходи з проведення пилопригнічення дозволять мінімізувати вплив радіоактивних аерозолів на навколишне середовище.

 

1. СТП 3.031-2015 «Оцінка стану захисного полімерного покриття в підпокрівельному просторі об’єкту «Укриття» (зі змінами). – 11 с.

2. Оцінка захисного полімерного покриття в підпокрівельному просторі об’єкту «Укриття» станом на 2018 р. (договір № 381/18): (Звіт) / ІПБ АЕС НАН України. - Чорнобиль, 18. – 77 с.