АНОМАЛІЇ ОСЬОВОГО СКЕЛЕТА РИБ У ВОДОЙМАХ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ЗОНИ ВІДЧУЖЕННЯ

 

В. В. Павловський¹, Х. Д. Ганжа², І. І. Абрамюк², О. Є. Каглян², Д. І. Гудков²

 

¹ ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка

² Інститут гідробіології НАН України

 

Озерні екосистеми Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ) характеризуються високим рівнем радіонуклідного забруднення всіх компонентів. Для виявлення хронічного впливу йонізуючого опромінення на біоту вкрай важливим є дослідження стану живих організмів на різних рівнях організації біологічних систем. При дослідженні водойм в якості біологічних об’єктів доречно використовувати риб як найбільш радіаційно-чутливих представників водних екосистем.

У роботі проведено дослідження аномалій скелета гірчака європейського (Rhodeus amarus Bloch) та вівсянки (Leucaspius delineatus Heckel) на стадіях розвитку D₂ – F з оз. Глибоке. Озеро розташоване на території лівобережної заплави р. Прип'яті на відстані 6,5 км від ЧАЕС і є однією з найбільш забруднених радіонуклідами водойм ЧЗВ. Референтною водоймою слугувало оз. Підбірна (р-н Осокорки, м. Київ) з фоновими рівнями радіонуклідного забруднення. Зразки риб відбирали впродовж весняних та літніх періодів 2014–2016 рр. Потужність поглиненої дози опромінення для риб оз. Глибоке в період досліджень становила 40–120 мкГр/год., а для риб оз. Підбірна – 0,05–0,07 мкГр/год.

Об’єм вибірок кожного виду риб з обох водойм складав 30, а загалом було проаналізовано 120 особин. Для виготовлення необхідних препаратів проводили знебарвлення риб у розчині пероксиду водню протягом двох діб. Освітлених особин переміщували у розчин KOH на 10 діб. Для забарвлення скелета риб переносили у свіжий розчин KOH з додаванням розчину алізарину S, де їх витримували протягом 2–3 діб. Отримані екземпляри зберігали зафіксованими у гліцерині.

Серед аномалій осьового скелета досліджували наступні типи: сколіоз, зрощення хребців, редукцію та розгалуження відростків хребців або появу додаткових. Також реєстрували аномалії хвостового плавця та щелеп, проводили виміри абсолютної довжини тіла та кількості променів у плавцях. Оцінку аномалій скелета проводили за показниками кількості аномалій, частки особин з аномаліями, загального спектру аномалій та частки окремих аномалій.

У результаті дослідження вибірки гірчака з контрольного оз. Підбірна було отримано наступні показники: кількість аномалій – 5, частка особин з аномаліями – 16,7 %. Спостерігали випадки зрощень хребців, роздвоєнь/появ нових відростків та їх редукцію. Відповідні показники для риб із оз. Глибоке становили: кількість аномалій – 9, частка особин з аномаліями – 30 %. Усі зафіксовані випадки були пов’язані з роздвоєнням/появою додаткових відростків.

У вибірці вівсянки з оз. Підбірна показники становили: кількість аномалій – 8, частка особин із аномаліями – 23,3 %. Спостерігалися випадки сколіозу, роздвоєння/появи нових відростків та їх редукції. Показники у риб із оз. Глибоке становили: кількість аномалій – 9, частка особин з аномаліями – 30 %. Були зафіксовані випадки редукції, розгалужень або появи додаткових відростків гемальних та невральних дуг хребців.

При виявленні впливу фактора ризику (наявності радіонуклідного забруднення) на появу аномалій риб за критерієм хі-квадрат Пірсона встановлено статистичну незначущість зв’язку. У розрахунках використовували поправку Йейтса, зважаючи на значення відповідних показників появи аномалій (від 5 до 9).