Радіологічна оцінка наслідків використання забрудненої ¹³⁷Cs ЗОЛИ У ЯКОСТІ ДОБРИВА

 

Лазарєв М.М., Косарчук О.В., С. В. Поліщук

 

Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської радіології Національного університету біоресурсів і природокористування України, Київ, Україна

 

Зміни радіоекологічної ситуації на радіоактивно забруднених територіях України за час, який минув після аварії на Чорнобильській АЕС знизили рівень уваги держави і суспільства за змінами радіологічних параметрів обстановки навіть у регіонах, що розташовані на критичних, з радіологічної точки зору, ландшафтах і районах які межують з зоною відчуження ЧАЕС.

На території Полісся України останнім часом все частіше реєструються випадки використання для обігріву особистих будівель паливної деревини із значними рівнями радіонуклідного забруднення. Наслідком використання такої деревини є ризик утворення зольного залишку (золи) з високою питомою активністю радіонуклідів.

Деревна зола традиційно широко застосовується в приватному секторі у якості ефективного добрива на присадибних ділянках. Деревна зола покращує родючість ґрунтів та знижує надходження радіонуклідів у сільськогосподарські культури, проте при значному вмісті радіонуклідів у золі, її використання призводить до вторинного забруднення ґрунту, збільшення накопичення радіонуклідів у продукції рослинництва, та як наслідок, потенційного росту доз опромінення людини.

У зв’язку з вищенаведеним, метою даної роботи було оцінювання радіоекологічних наслідків використання забрудненої ¹³⁷Cs золи в якості добрива.

Закладку дрібноділянкових польових дослідів було здійснено на бувших сільськогосподарських угіддях населеного пункту Христинівка, Народицького району Житомирської області, що знаходиться у другій зоні радіоактивного забруднення. Площа елементарної ділянки у дослідах становила 3 м². Доза внесення золи на ділянках становила 1 т/га (0,1 кг/м²). Схема досліду складалась з шести варіантів у 3-х кратній повторності: контроль, та варіантів з внесенням золи з питомою активністю ¹³⁷Cs 1390, 3500, 6700, 8700, 13700 Бк/кг. В якості модельних рослин у досліді використано картоплю сорту «Слав’янка» та місцеве лугове різнотрав’я. При закладці польових дослідів застосовано рендомізовану схему розміщення варіантів, яка дозволяє максимально усунути можливий вплив закономірної мінливості ґрунтової родючості та просторової неоднорідності радіонуклідного забруднення ¹³⁷Cs площі ділянки на результати досліду та використання статистичних критеріїв для оцінки експериментальних даних.

Отримані експериментальні дані дозволяють стверджувати, що при внесенні протягом двох років (2017-2018 рр.) у дерново-підзолистий ґрунт забрудненої ¹³⁷Cs деревної золи у всьому діапазоні апробованих активностей (1390-13700 Бк/кг) не відмічається перевищення ДР-2006 по вмісту ¹³⁷Cs в бульбах картоплі та достовірного збільшення коефіцієнтів накопичення ¹³⁷Cs, питомої активності ¹³⁷Cs у сухій фітомасі лугового різнотрав’я і бульбах картоплі. Проте, використання забрудненої ¹³⁷Cs деревної золи збільшує щільність забруднення ґрунту даним радіонуклідом, що при певних рівнях забруднення золи та тривалості її застосування у довготривалій перспективі може призвести до підвищення рівнів забруднення сільськогосподарської продукції.