ПРОБЛЕМИ ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ В УКРАЇНІ

 

В. Л. Сидоренко¹, О. В. Азарова²

 

¹Інститут державного управління у сфері цивільного захисту, Київ, Україна

²Інститут ядерних досліджень НАН України, Київ, Україна

 

Застосування атомної енергії, радіаційних джерел і радіоактивних матеріалів неминуче пов'язане з утворенням радіоактивних відходів (РАВ), що представляють потенційну небезпеку для людини і навколишнього середовища. Важливість безпечного поводження з такими відходами визнана давно і наша країна встановлює відповідний порядок і вимоги, що регулюють цей процес. Стратегічні рішення щодо поводження РАВ в Україні будуються на основі сучасних підходів і рекомендацій міжнародних організацій з ядерної та радіаційної безпеки (РБ) з урахуванням основних принципів МКРЗ і МАГАТЕ та в повній мірі враховують специфіку національних умов, зокрема, заходів щодо мінімізації наслідків катастрофи на ЧАЕС і т. п. Поводження з РАВ в країні здійснюється таким чином, щоб:

- забезпечити прийнятний рівень захисту здоров'я людини;

- забезпечити прийнятний рівень охорони навколишнього середовища;

- враховувати можливі наслідки для здоров'я людини і довкілля за межами держкордонів;

- передбачувані наслідки для здоров'я майбутніх поколінь не перевищували відповідні рівні наслідків, що прийнятні в даний час;

- не накладати надмірного тягаря на майбутні покоління;

- поводження з РАВ здійснювалося в рамках відповідної національної правової структури, що передбачає чіткий розподіл обов'язків і забезпечення незалежних регулюючих функцій;

- утворення РАВ утримувалося на мінімальному практично здійсненому рівні;

- належним чином враховувалася взаємозалежність між усіма стадіями утворення РАВ і поводження з ними;

- безпека установок для поводження з РАВ належним чином забезпечувалася протягом усього терміну їх служби.

Поряд з викладеними вище основними принципами поводження з РАВ особливого значення набуває виконання таких вимог:

- пріоритетність науково-дослідних розробок і проектів, спрямованих на запобігання реальної чи потенційної небезпеки впливу РАВ на довкілля з урахуванням демографічних, соціальних, екологічних, географічних, геологічних і метеорологічних факторів;

- дотримання вимог радіоекологічної безпеки для всіх пунктів зберігання або захоронення РАВ, незалежно від часу і місця їх утворення;

- використання багатобар'єрного захисту від радіаційного та токсичного впливу РАВ (належна фізико-хімічна форма відходів, упаковка відходів, інженерні споруди та обладнання, природні умови майданчиків розміщення відходів тощо);

- обов'язкове інформування науково-технічних працівників і громадськості, створення довірчих відносин до заходів і рішень, що приймаються в галузі поводження з РАВ.

Отже, проведені нині роботи в галузі поводження з РАВ повинні бути спрямовані на вирішення завдань, що вимагають науково-технічного обґрунтування та негайного практичного результату, а саме:

1) подальший розвиток законодавчої та нормативної бази, приведення її у відповідність з міжнародними стандартами і правилами;

2) визначення статусу всіх місць і пунктів зберігання відходів дезактивації Чорнобильського походження, їх паспортизація, проведення захисних заходів та вжиття заходів щодо забезпечення їх радіоекологічної безпеки;

3) приведення існуючої практики поводження з РАВ у відповідність до сучасних норм РБ;

4) модифікація використовуваних технологій з урахуванням міжнародного досвіду.