Результати багаторічного моніторингу (1994-2018 рр.) інтенсивності акумуляції ¹³⁷Сs видами трав’яно-чагарничкового ярусу дубово-СОСНОВИХ лісів у вологих сугрудах (С₃) Українського Полісся

 

О.О. Орлов

 

Поліський філіал Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького (УкрНДІЛГА)

 

Метою дослідження був аналіз даних багаторічного моніторингу інтенсивності акумуляції ¹³⁷Cs надземною фітомасою видів трав’яно-чагарничкового ярусу на стаціонарі, закладеному у 1994 р. у Повчанському лісництві ДП «Лугинське ЛГ» Житомирської області, у вологих грабово-дубово-соснових сугрудах (С₃ГДС) при початковій щільності забруднення грунту ¹³⁷Сs 560 кБк/м². Згадані ценози серед лісів Житомирського Полісся характеризуються найбільшою видовою насиченістю, яка сягає 50-60 видів/га. Деревостан мав склад 4Дз6Сз+Бп+Ос, вік 70 років. Трав’яно-чагарничковий ярус характеризувався проективним покриттям 50-70%, співдомінували в ньому Convallaria majalis L. та Pteridium aquilinum (L.) Kuhn. Постійними видами, з проективним покриттям 3-5%, були: Polygonatum odoratum (Mill.) Druce, Betonica officinalis L., Potentilla alba L., Rubus saxatilis L., Calamagrostis arundinacea (L.) Roth, Vaccinium myrtillus L., Galium intermedium Schult. тощо. Представлений фітоценоз Querceto-Pinetum pteridioso-convallarioso-variaherbosum.

На стаціонарі за однаковою методикою [1] у 1994 р. та 2018 рр. у 10-кратній повторності були відібрані зразки надземної фітомаси 60 видів трав’яно-чагарничкового ярусу. Після стандартної пробопідготовки [1] в них була визначена питома активність ¹³⁷Сs на спектроаналізаторах LP-900B (1994 р.) та СЕГ-001 «АКП-С» (2018 р.) з сцинтиліційним детектором БДЕГ-20Р2. За стандартною методикою [4] розраховані значення коефіцієнту переходу (КП) ¹³⁷Сs з грунту до фітомаси, які мали загальноприйняту розмірність м²·кг^-1·10^-3. Статистична обробка даних проведена загальноприйнятими методами [2].

Порівняльний аналіз середніх значень КП ¹³⁷Cs до надземної фітомаси видів дозволив виявити важливі закономірності. Зокрема, за період спостережень середні значення КП ¹³⁷Cs у всіх досліджених видів суттєво зменшилися. Діапазон середніх значень КП у 1994 р. коливався від 46,6±6,11 у Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P.Fuchs до 0,9±0,20 у Geranium sanguineum L.; а у 2018 р. – від 5,9 ±0,87 у Dryopteris filix mas (L.) Schott до 0,2±0,02 у Vaccinium myrtillus. Ця ж тенденція спостерігалася у інших досліджених видів, середні значення КП (м²·кг^-1·10^-3) по етапах моніторингу [3] відповіднo дорівнювали: у Dryopteris carthusiana – 46,6±6,11 – 5,5±0,95; Athyrium filix-femina (L.) Roth – 13,1±1,80 – 3,1±0,58; Maianthemum bifolium (L.) F.W.Schmidt – 11,4±2,00 – 3,6±0,59; Cruciata glabra (L.) Ehrend. – 11,4±2,15 – 3,7±0,58; Melampyrum nemorosum L. – 10,2±1,13 – 3,7±0,41; Rubus saxatilis – 9,9±1,12 – 0,6±0,09; Galium intermedium – 6,9±0,85 – 1,9±0,27 та ін.

Особлива увага приділена динаміці середніх значень КП ¹³⁷Cs у господарсько цінних видах – ягідних та лікарських, зокрема, Fragaria vesca L. – 8,3±0,90 – 0,6±0,08; Potentilla alba – 12,7±2,44 – 1,0±0,14; Convallaria majalis – 8,6±0,92 – 0,6±0,13; Betonica officinalis L. – 5,2±0,60 – 1,9±0,25; Digitalis grandiflora Mill. – 3,5±0,40 – 2,5±0,50; Melittis sarmatica Klokov – 2,6±0,40 – 1,1±0,18. Розраховано суттєвість різниці середніх значень КП у видів рослин між етапами моніторингу. Обговорюються видові відмінності та інші причини виявленої динаміки КП ¹³⁷Cs.

 

Калетник М.М.. та ін. Інструкція з відбору ті підготовки зразків… – Київ, 1998. – 21 с.

Лакин Г.Ф. Биометрия. – М.: Высшая школа, 1973. – 348 с.

Орлов О.О. та ін. Лісівництво і агролісомеліорація. – 2013. – Вип. 123. – С. 178-186.

Belli M., Desmet G., Tikhomirov F. ECP-5. Collection of papers. – Rome, 1992. – P. 7-13.