ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ СИСТЕМИ ЕНДОКРИННОЇ РЕГУЛЯЦІЇ У ДВОХ ПОКОЛІННЯХ БІЛИХ ЩУРІВ, НАРОДЖЕНИХ ВІД ТВАРИН, ЯКІ ЗАЗНАЛИ ВПЛИВУ ІНКОРПОРОВАНОГО ¹³¹І

 

Є. М. Прохорова¹, О. Я. Плескач¹, Н. П. Атаманюк¹,

І. П. Дрозд², А. І. Липська², В. В. Талько¹

 

¹ Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», Київ

² Інститут ядерних досліджень НАН України, Київ

 

У дітей, народжених від батьків, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, наявність структурно-функціональних зрушень в щитоподібній залозі може бути початковими проявами патологічних процесів з можливою трансформацією до маніфестації патології щитоподібної залози та соматостатевого розвитку у майбутньому. В них визначають девіації темпів статевого розвитку, що є проявом порушення гіпоталамічної регуляції гонадотропної функції гіпофіза, зокрема, порушення фізіологічного співвідношення між лютеінізуючим та фолікулостимулюючим гормонами, особливо у осіб з проявами пубертатного диспітуітаризму. Такі гормональні зміни призводять до розвитку порушень репродуктивної функції у майбутньому.

Мета роботи: дослідити функціональний стан гіпофізарно-гонадної системи у щурів двох поколінь, народжених від тварин, які зазнали впливу інкорпорованого ¹³¹I.

Методи досліджень: кількісне визначення концентрації естрадіолу, тестостерону, лютеінізуючого (ЛГ) та фолікулостимулючого (ФСГ) гормонів гіпофізу у сироватці крові конкурентним твердофазним імуноферментним методом з використанням тест-системи ХЕМА (РФ): «Эстрадиол–ИФА», «Тестостерон–ИФА», «ЛГ–ИФА», «ФСГ–ИФА» з реєстрацією вимірювань на мікропланшетному рідері «LabLіne 022».

Результати досліджень. На створеній експериментальної моделі, що передбачала отримання двох поколінь нащадків білих щурів від опромінених батьків внаслідок введення ¹³¹І з активністю 27,35 кБк на тварину, за добу до спаровування, визначено у першому поколінні зниження концентрації вільного тестостерону у самців, народжених від обох опромінених батьків, у 1,5 рази та від опромінених самок у 1,4 рази. У самок, народжених від обох опромінених батьків, визначено підвищення концентрації тестостерону в 1,3 рази, у народжених від опромінених самок у 1,2 рази. Змін концентрації естрадіолу у самців зазначених груп не виявлено. У самців та самок першого покоління концентрація ФСГ була у межах значень контролю, а концентрація ЛГ у самців, народжених від обох опромінених батьків, виявилася достовірно зниженою відносно контролю у 1,5 рази, а у самок – у 1,4 рази. Співвідношення концентрації гормонів ЛГ/ФСГ було достовірно знижене у самців групи 2 в 1,4 рази, а у самців групи 3 – в 1,2 рази. У самок, народжених від обох опромінених батьків, цей показник також був нижче контролю у 1,2 рази. У нащадків другого покоління спостерігалося достовірне зниження концентрації тестостерону у самців, народжених від обох опромінених прабатьків, і від опромінених самок та інтактних самців, у 1,3 та 1,2 рази відповідно. Показники концентрації естрадіолу були у межах контрольних значень у тварин усіх дослідних груп, як у самців, так і у самок. Концентрація ФСГ у самців та самок також була у межах норми, а концентрація ЛГ у самців, народжених від обох опромінених батьків, знижена у 1,5 рази; співвідношення концентрації гормонів ЛГ/ФСГ у тварин цієї ж групи було знижене у 1,3 рази.

Таким чином, у тварин першого покоління, народжених від обох опромінених батьків та від опромінених самок й інтактних самців, визначені різноспрямовані зміни концентрації тестостерону – зниження у самців, підвищення у самок, та односпрямовані у самців і самок – зниження ЛГ та співвідношення ЛГ/ФСГ. У самців другого покоління потомства обох опромінених батьків виявлені подібні зміни концентрації вільного тестостерону, ЛГ та співвідношення ЛГ/ФСГ.

Висновок. Визначені особливості функціонування системи ендокринної регуляції гіпоталамус – гіпофіз – гонади обумовлені структурно-функціональними порушеннями щитоподібної залози (основної мішені для ¹³¹І), що відбулися безпосередньо під час її внутрішньоутробного розвитку, та опосередкованого впливу радіаційнообумовлених метаболічних змін на подальших етапах онтогенезу.